Туберкульоз подолано!

01 квітня 2035 р.
Туберкульоз подолано!

Генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ України - Володимир Курпіта, надав ексклюзивне інтерв’ю ГО «Інфекційний контроль в Україні» щодо історії успіху в подоланні епідемії туберкульозу (ТБ) та виконанні міжнародних зобов’язань України

 

01 квітня 2035 року

 

Володимир Курпіта – генеральний директор ЦГЗ МОЗ України з 2018 року. За часи керування центром, в Україні подолано епідемії ТБ та ВІЛ-інфекції. Охоплення вакцинацією складає не менш ніж 98% (з 2020 року). Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) відзначила значні успіхи в побудові громадського здоров’я та визначення нових пріоритетів почесним орденом за збереження здоров’я людства (2030 рік). Почесний громадянин Києва (2031 рік). У 2033 році заснував національну премію «Впровадження наукових розробок серед молодих вчених».

 

- Володимире, дякуємо, що знайшли час та погодились дати інтерв'ю. Розкажіть, як Україні вдалось подолати епідемію ТБ до 2035 року, та чи згадаєте основні етапи, адже цей шлях зайняв 17 років вашого життя на посаді Генерального директора ЦГЗ.

- Доброго дня, звісно ж пам’ятаю. Але насправді це відбувалось не 17 років, а 14 (посміхається). Відверто кажучи, ми почали ефективно діяти в 2019 році, а виконали міжнародні зобов’язання, вже у 2033, на 2 роки раніше обіцяного.

- Що означає міжнародні зобов’язання, перед ким?

В травні 2014 року в Женеві, Всесвітня асамблея охорони здоров’я, прийняла резолюцію, в якій повністю погодила нову Глобальну стратегію по ТБ. Ця стратегія була направлена на ліквідацію глобальної епідемії ТБ, а цілями: зниження смертності від ТБ на 95% і зменшення числа нових випадків захворювання на 90% за період з 2015 по 2035 рік. Також забезпечення того, щоб жодна родина не несла катастрофічних витрат у зв'язку з ТБ. Проміжні цільові орієнтири були намічені на 2020 рік, 2025 і 2030 роки. України була однією з країн, які взяли на себе ці зобов’язання.

- А чому ви кажете – ми почали діяти з 2019 року?

- Я сказав, ми почали ефективно діяти з 2019 року.

- Можете детально пояснити?

- В Україні з 1995 року почалась епідемія ТБ, але більшість заходів були неефективними. І саме це було дуже складно прийняти. Необхідно було визнати, що гроші держави та партнерів, які були направлені на подолання епідемії ТБ в Україні до 2019 року, погіршували ситуацію та розвивали лише стійкість до протитуберкульозних препаратів. Так, в 2017 році – Україна зайняла І-ше місце в світі за поширенням ТБ з розвиненою стійкістю. 

- Які неефективні заходи, ви мали на увазі?

- Вважалось, щоб подолати епідемію необхідно виявити найбільшу кількість хворих та пролікувати їх. І ми це робили. В нас було багато досягнень: нові методики діагностики, нові схеми лікування та наявність нових препаратів. Але ми не звертали увагу на інфекційну безпеку при наданні медичної допомоги. Точніше не ставили це в пріоритет. Таким чином, відсутність заходів з інфекційного контролю призвело до створення нових стійких форм ТБ. І ця ситуація з кожним роком лише погіршувалась.

- Що ви вирішили, як почали діяти?

- Переломним етапом стала участь України  на Нараді високого рівня з питань туберкульозу Генеральної Асамблеї ООН (ГА ООН), восени 2018 року.  В резолюції якої, Україну зобов’язали вирішити питання нових випадків ТБ в найкоротші терміни та відзвітувати на перед ГА ООН у 2035 році. Необхідно визнати, що до цього проблема ТБ вже стала політичною в Україні, але більше маніпуляцією для політиків.

Спочатку ми визнали, що всі протитуберкульозні заклади є першочерговою причиною формування стійких форм ТБ.

Наприкінці 2018 року в Україні було об'явлено епідемію резистентного (стійкого) ТБ, а також було визначено 2 пріоритета: Антибіотикорезистентність (АМР) та інфекційний контроль (ІК).

- Ви створили новий підрозділ?

- Відділ з АМР та ІК вже діяв в ЦГЗ, але він був неукомплектований. Річ в тому, що в Україні була відсутня державна підготовка фахівців і за цим напрямком була шалена нестача людських ресурсів. На початку 2019 року ми оголосили конкурс та віддали цей напрямок на аутсорсінг.

- Тобто, ви зняли з себе відповідальність?

- Ні, ми координували повністю напрямок, але технічно цей напрямок взяли на себе експертні та громадські організації. Це був звичайний проект, але хочу зазначити, що це був найуспішніший проект в системі громадського здоров’я в Україні за останні 30 років.

- Як це відбувалось?

- 2019 рік – початок проекту. Основна мета якого: мінімізувати внутрішньолікарняне інфікування, в тому числі й ТБ. Завдання: напрацювання пакету нормативної документації за напрямком АМР та ІК; підготовка та перепідготовка медичного персоналу за напрямками; створення системи МіО.  

Прийняття кожного документу супроводжувалось потужною адвокаційної кампанією. Як що я не помиляюсь, до 2024 року було розроблено та затверджено близько 50 документів, які юридично та психологічно змінили ставлення до інфекційної безпеки при наданні медичної допомоги.

З 2021 року в Україну масово зайшли інвестори і почали будувати приватні клініки. Це був звичайний ринок, в якому державні заклади охорони здоров’я (побудовані, ще за радянських часів) – програли. На початок 2025 року – 90% державних ЗОЗ було закрито.

З 2025 року Україна наблизилась до розвинених країн щодо рівня внутрішньолікарняного інфікування.

- Тобто, ви все одно не змогли подолати інфікування при медичних маніпуляціях?

- Повністю – це неможливо, але навіть в 2025 році знайти лікарняний випадок інфікування ТБ було практично неможливим, бо всі ризики були вирішені. І з цього часу в Україні ефективно запрацювали міжнародні вимоги щодо максимального виявлення, лікування на амбулаторному та стаціонарному етапах. А вже у 2033 році – Україна виконала свої міжнародні зобов’язання.

- Скажіть, восени Україна буде звітувати перед ГА ООН, який ваш настрій?

- Я б не сказав, що це буде звіт. Краще так, Україна вперше, з гордістю на міжнародній арені буде показувати власну історію успіху у подоланні соціальної хвороби. Ад же на сьогодні Україна займає 74 місце в світі за поширенням ТБ з розвиненою стійкістю та останнє серед країн колишнього радянського союзу. І це дійсно системна перемога багатьох партнерів. Доречи, цей досвід взяли й інші країни східної Європи, Азії та Африки. На мою думку, глобальне подолання епідемії ТБ відбудеться незабаром, думаю рік, максимум два.

- Дякуємо Володимире за цікаву розмову та успіх, який ви принесли нашій країні.

 

 

 

ГО "Інфекційний контроль в Україні"