Пандемія грипу 1918: чому це має значення 100 років по тому

09 вересня 2018 р.
Пандемія грипу 1918: чому це має значення 100 років по тому

100 років тому пандемія грипу охопила всю земну кулю, заразивши приблизно одну третину світового населення та забрала життя орієнтовно 50-ти мільйонів людей. Кількість померлих під час пандемії є більшою, ніж загальна кількість військових та цивільних смертей під час Першої світової війни (при цьому, явища відбувались одночасно). В ті роки вчені ще не виявили вірусу грипу, але сьогодні ми знаємо, що пандемія 1918 року викликана вірусом грипу A (H1N1). Зазвичай вважається, що пандемія сталася трьома хвилями. Навесні 1918 року серед американських військовослужбовців було виявлено незвичайна активність: грип швидко поширювався військовими казармами, де люди тісно ділили спільну територію. Друга хвиля сталася восени 1918 року і була найважчою. Третя хвиля хвороби сталася взимку і навесні 1919 року.

Ось 5 речей, які ви повинні знати про пандемію 1918 року і чому це має значення 100 років по тому.

1. Швидке поширення вірусу

У 1918 році за оцінками, 500 мільйонів людей були інфіковані вірусом грипу H1N1. Щонайменше 50 мільйонів чоловік померли по всьому світу, в тому числі близько 675 000 американців. Фактично, пандемія 1918 року привела до того, що середня тривалість життя в Сполучених Штатах знизилася приблизно на 12 років як для чоловіків, так і для жінок.

У 1918 році захворювання ширилось дуже швидко та сильно вражало велику кулькість людей. У березні того ж року спалахи грипозної хвороби були вперше виявлені у Сполучених Штатах. Грипом захворіли понад 100 солдатів в Таборі Фунстоне у Форт-Райлі, Канзас. Протягом тижня кількість випадків грипу збільшилася в п'ять разів. Були повідомлення про те, що деякі люди помирали протягом 24 годин або навіть за менший проміжок часу. У 1918 хвороба грипу часто прогресувала до відмови діяльності органів та пневмонії, яка була причиною смерті для більшості. Удар був нанесений по молодих людях. Середній вік тих, хто помер під час пандемії, був 28 років.

2. Відсутність профілактики та лікування вірусу пандемії 1918 року

У 1918 році не було лабораторних тестів для виявлення або характеристики цих вірусів, так як вчені ще не виявили вірусів грипу. Не було ніяких вакцин, які могли б допомогти у запобіганні зараженню грипом, не було противірусних препаратів для лікування хвороби грипу, а також антибіотиків для лікування вторинних бактеріальних інфекцій, які можуть бути пов'язані з інфекціями грипу. Доступні інструменти для боротьби з поширенням грипу були обмежені в основному не фармацевтичними втручаннями(НФВ), такими як ізоляція, карантин, хороша особиста гігієна, використання дезінфікуючих засобів і обмеження на громадські збори, які використовувалися в багатьох містах. Наука, яка стояла за цим, була дуже молодою і діяла непослідовно. Жителям міст було рекомендовано уникати натовпу, та приділяти особливу увагу особистій гігієні. У деяких містах були закриті танцювальні зали. Деяким провідникам трамваїв було наказано тримати вікна свого транспорту відкритими крім днів з дощовою погодою, а деякі муніципалітети висували судові справи на вулиці. Багатьом лікарям і медсестрам було доручено носити марлеві маски перебуваючи з  пацієнтом, який хворіє грипом.

3. Хвороба, яка перезавантажила систему охорони здоров'я

За оцінками, тільки в жовтні померло 195 тисяч американців. Восени 1918 року в Сполучених Штатах та за кордонами Сполучених Штатів під час пандемії грипу відчували гостру нестачу професійних медсестер, оскільки їх велика кількість була розміщена у військових таборах Сполучених Штатах та за кордоном. Цей недолік був підсилений відсутністю навчених афроамериканських медсестер. Округ чикагського Американського Червоного Хреста видав строковий призив добровольців допомогати медсестрам. Від пандемії сильно постраждала Філадельфія з більш ніж 500 померлими, які очікували поховання, а деякі очікували більше тижня. В багатьох частинах США через призив до військової служби медиків і медсестер спостерігалася нестача медичного персоналу для задоволення цивільного попиту на охорону здоров'я в період пандемії грипу 1918 року. Наприклад, у штаті Массачусетс губернатор Макколл попросив кожну працездатну людину в усіх штатах пройти медичну підготовку, задля того щоб надавати допомогу в боротьбі з цим спалахом.

У міру того, як число хворих росло, Червоний Хрест відчайдушно закликав медсестер, які пройшли навчання, а також некваліфікованих добровольців допомогати в центрах швидкої допомоги. У жовтні 1918 року Конгрес затвердив бюджет у розмірі 1 млн. Дол. США для Служби громадського здоров'я США, щоб найняти 1000 лікарів та понад 700 зареєстрованих медсестер.

У якийсь момент лікарі в Чикаго почали повідомляти про вражаюче число нових випадків, що досягали до 1200 чоловік щодня. Це, в свою чергу, посилило нестачу лікарів та медсестер. Крім того, в деяких районах лікарні були настільки перевантажені пацієнтами з грипом, що школи, приватні будинки та інші будівлі повинні були бути перетвореними в імпровізовані лікарні, деякі з яких були забезпечені студентами-медиками.

4. Основні покращення в профілактиці та лікуванні грипу у 1918 році

Наука про грип пройшла довгий шлях довжиною у 100 років! Зміни, що відбулися після пандемії 1918 року, включають вакцини для профілактики грипу, противірусні препарати для лікування хвороб грипу, антибіотики для лікування вторинних бактеріальних інфекцій, таких як пневмонія, та створення глобальної системи епіднагляду за грипом, яка включає 114 країн-членів Всесвітньої організації охорони здоров'я, які постійно контролюють активність грипу. Також, існує набагато краще розуміння НЕ фармацевтичних втручань, таких як соціальне дистанціювання, респіраторний етикет, кашель-етикет та гігієна рук, а також те, як ці заходи допомагають сповільнити поширення грипу.

Наразі існує багато роботи щодо поліпшення американської та глобальної готовність до наступної пандемії грипу. Для кращого моніторингу за вірусами грипу у птахів і свиней необхідні більш ефективні вакцини і противірусні препарати. CDC також працює над тим, щоб звести до мінімуму наслідки майбутніх пандемій грипу, підтримуючи дослідження, які можуть пом’якшити наслідки для громадськості (в т.ч. тимчасово закривати школи, змінювати, відкладати або скасовувати великі публічні заходи і створювати фізичну відстань між людьми в місцях, де вони зазвичай вступають в контакт один з одним). Ці НЕ фармацевтичні втручання як і раніше є невід'ємним компонентом зусиль по боротьбі з розповсюдженням грипу, а за відсутності вакцини проти грипу - це перша лінія захисту від пандемії.

5. Ризик пандемії грипу завжди присутній, але CDC знаходиться в перших рядах по підготовці  захисту американців

У минулому столітті відбулось чотири пандемії: у 1918, 1957 1968 і 2009 роках. Першою з них була пандемія 1918 року. Але загроза майбутньої пандемії грипу залишається. Вірус пандемічного грипу може з'явитися де завгодно і поширитися по всьому світу.

CDC невпинно працює над захистом американців і світової спільноти від загрози майбутньої пандемії грипу співпрацюючи з місцевими та глобальними партнерами в галузі громадського здоров'я, здоров'я тварин для моніторингу вірусів грипу людини та тварин. Це допомагає CDC мати інформацію про те, які віруси поширюються, де вони поширюються, і які хвороби вони викликають. CDC також розробляє та поширює тести і матеріали для підтримки тестування на грип в державних, місцевих, територіальних та міжнародних лабораторіях, щоб вони могли виявляти та надати характеристику віруси грипу. Крім того, CDC допомагає міжнародним і вітчизняним експертам у виборі потенційних вірусів для включення у проведення щорічної вакцинації проти сезонного грипу і направляє пріоритети розвитку пандемічної вакцини. CDC регулярно розробляє вірусні вакцини, які використовуються виробниками для виробництва вакцин проти грипу. CDC також надає підтримку державним і місцевим органам влади в підготовці до наступної пандемії грипу, включаючи планування та проведення підготувань до пандемій на всіх рівнях державного управління. Ефективна відповідь зменшить ймовірність повторення широкомасштабного спустошення пандемією 1918 року.

Андрій Александрін для ГО "Інфекційний контроль в Україні" за матеріалами CDC