Чернігів підтримує нові моделі фінансування лікування туберкульозу на первинці

11 грудня 2017 р.
Чернігів підтримує нові моделі фінансування лікування туберкульозу на первинці

Громадські активісти, народний депутат, фтизіатри та сімейні лікарі за круглим столом обговорили хід реалізації нової моделі фінансування амбулаторного лікування хворих у Чернігівській області. Модель фінансування була запропонована громадською організацією "Інфекційний контроль в Україні" в рамках реалізації грантового проекту від ВБО "Всеукраїнська мережа ЛЖВ".

У Чернігівській області завершується пілотування моделі фінансування амбулаторної медичної допомоги хворим на туберкульоз та їх соціального супроводу, що базується на результатах лікування. Інноваційним аспектом цього механізму фінансування є видатки за результатами діяльності, які обласним протитуберкульозним закладом виплачувались дільничним фтизіатрам і фахівцям первинної медико-санітарної допомоги або соціальним працівникам. Згідно з цією схемою, стимули виплачувалися одночасно фтизіатрам та сімейним лікарям. Планувалось, що це створить більш сильнішу зацікавленість для співпраці ведення випадків туберкульозу і забезпечення прихильності пацієнтів до лікування.


Відкрив круглий стіл голова громадської організації "Інфекційний контроль в Україні" Віктор Ляшко:

На початку проекту (квітень 2017 року) ми мали надію, що ще в процесі його реалізації цю модель "підхопить" новостворена Національна служба здоров’я. Але, на жаль, через ряд причин законопроекти про зміну підходів до фінансування системи охорони здоров’я були проголосовані лише наприкінці цього року. Тому адвокація впровадження такої моделі в нас ще попереду. Це дає нам додатковий час, щоб оцінити всі переваги та недоліки такої моделі фінансування."

Далі Микола Дейкун, головний лікар Комунального лікувально-профілактичного закладу “Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер” розповів про виклики для фтизіатричної служби області в умовах реформування медичної галузі. 

На жаль, наша область вже займає сьоме місце за рівнем захворюваності на туберкульоз. При цьому значно зростає рівень поєднаної інфекції: ВІЛ + туберкульоз. Ми в області підтримуємо впровадження амбулаторної моделі лікування туберкульозу. Але ми до цього проекту мали проблеми з якістю такої медичної допомоги. Після виписки на амбулаторний етап лікування ми через 3-4 місяці мали рецидиви. Тому підхід, який було опробовано в цьому проекті, коли саме фтизіатрична служба приймала рішення коли і куди направляти хворого для продовження лікування і за пацієнтом спрямовувати кошти є доволі раціональним рішенням" - поділився своїм враженням від проекту головний лікар.

Про деталі реалізації проекту "Розробка та впровадження оптимальної моделі амбулаторного лікування хворих на туберкульоз та їх соціального супроводу, як ефективний спосіб покращення результатів лікування туберкульозу в Україні" в Чернігівській області розповіла Ніна Товчига, заступник головного лікаря обласного протитуберкульозного диспансеру. Вона доповіла, що для реалізації проекту було задіяно 8 районів області. Всього за новою схемою проліковано 69 хворих, з них 14 - взагалі тільки амбулаторно, без інтенсивної фази в стаціонарі. Наразі в проекті лише 2 невдачі лікування. 

Про результати громадського моніторингу амбулаторного лікування хворих на туберкульоз у проекті доповів Андрій Александрін, експерт ГО "Інфекційний контроль в Україні", голова національної експертної групи з інфекційного контролю (NEGIC). У своєму виступі він звернув увагу, що рівень обізнаності про туберкульоз серед пацієнтів сталовила лише 20%.

Результати моніторингу показали, що рівень контрольованості лікування в проекті становить 91%. Це свідчить, що кожен десятий хворий, в якого не має пропусків за ТБ01, насправді пропускає прийом ліків. Про це не потрібно мовчати. Адже, пацієнти знаходять джерела немедичної підтримки, якщо в них збої при отримані такої допомоги в медичних працівників".

"Гарний проект, це проект, який закінчився досягнувши своїх цілей." - такими словами розпочав свій виступ Андрій Мечиняну, консультант Всесвітньої організації охорони здоров’я. Далі експерт поділився знаннями про світові тенденції до підходів у подоланні епідемії туберкульозу, в яких амбулаторне лікування визнано стандартом для лікування туберкульозу, в тому числі й мультирезистентного.

Законодавчими новинами з реформування системи охорони здоров’я в Україні поділився Олексій Кириченко, народний депутат України, член міжфракційного об’єднання "Парламентська платформа боротьби з туберкульозом”. Він розповів, що на сьогодні Верховна Рада України підтримала та проголосувала ряд законопроектів, які дозволяють запустити зміни до підходів фінансування системи охорони здоров’я. Але з його слів, ці зміни не потрібно називати повноцінною реформою охорони здоров’я.

Як народний депутат України я спрямовую свої зусилля на побудову в Україні системи охорони здоров'я орієнтованої на потреби людей. Ця система повинна відображати цінності солідарності і соціальної справедливості. Нікого не залишити поза увагою, звести до мінімуму соціальну ізоляцію та забезпечити фінансову захищеність. Останні роки проведені у Верховній Раді дозволили адекватно усвідомити стан речей, який є в системі охорони здоров’я. Тому, вважаю, що будь-які дискусії на теми, що стосуються медичної реформи слід розпочинати з адекватного усвідомлення наявного стану речей." - підвів підсумки свого виступу Олексій Кириченко.

Після запланованих виступів розпочалася доволі жвава дискусія з учасниками щодо позитивних моментів, проблем та недоліків, які були виявлені при впровадженні проекту. Загалом враження від проекту в сімейних лікарів та районних фтизіатрів позитивне. Всі висловили побажання про доцільність його продовження в межах бюджетного фінансування. 

У мене в проекті було 10 хворих, - ділиться враженнями Жанна Карпенко, дільничний фтизіатр Чернігівського району, - І це вперше за мою кар’єру, коли сімейні лікарі виконали те, що написано в уніфікованому протоколі лікування туберкульозу. До цього деякі пацієнти навіть не знали свого сімейного лікаря. А після того як обидва (сімейний лікар і пацієнт) були долучені до проекту, то сімейний лікар провів додаткові обстеження в хворих на туберкульоз і розпочали лікування й інших хвороб, наприклад гіпертонічної хвороби."

За результатами дискусії було зроблено висновки, що запропонована модель фінансування має право на життя. На перехідному етапі розбудови первинної медичної допомоги досить важливе значення має координуюча роль фтизіатричної служби. Тому доцільно розвивати цей напрямок лікування хворих саме через обласні протитуберкульозні заклади. Також дуже нагальним є питання покращення координації та співпраці медичної галузі з системою надання соціальної допомоги. 

Проект закінчує пілотування, але не закінчує свою діяльність. Громадська організація "Інфекційний контроль в Україні" бере на себе зобов’язання провести, разом з партнерами, активну адвокаційну кампанію з впровадження пропілотованої моделі фінансування в нормативно-правові акти. Адже, серед інших позитивних речей такого підходу до фінансування, також буде значно зменшено внутрішньолікарняне інфікування резистентними збудниками туберкульозу.

Громадська організація "Інфекційний контроль в Україні" висловлює подяку Центру громадського здоров'я МОЗ України за можливість долучити до зустрічі Андрія Мечиняну, консультанта Всесвітньої організації охорони здоров’я.